, Франція, Перша світова війна]]
Меди́чне сортува́ння, або тріа́ж () — це процес визначення пріоритету надання допомоги пацієнтам в залежності від складності їхнього стану. Воно ефективно розподіляє надання допомоги пацієнтам, коли ресурсів не достатньо для надання допомоги всім і негайно. Цей термін походить від дієслова , що означає сортувати, відсіювати або відбирати. Медичне сортування може визначати порядок та пріоритет надання невідкладної допомоги, порядок та пріоритет невідкладного транспортування або місця призначення транспортування пацієнта.
Медичне сортування також може застосовуватися, крім іншого, для пацієнтів, які прибувають до відділення невідкладної допомоги, або телефонують до служби медичної консультації. Ця стаття стосується концепції медичного сортування, що застосовується у випадках необхідності в невідкладній медичній допомозі, включно з долікарняною обстановкою, катастрофами, та допомогою у відділеннях невідкладної допомоги.
Термін тріаж, можливо, виник під час Наполеонівських воєн з роботи Домініка-Жана Ларрея. Цей термін потім використовувався під час Першої світової війни французькими лікарями, які лікували поранених у бою в медпунктах поза лінією фронту. Відповідальні за переміщення поранених з поля бою чи за їхній подальший догляд, поділяли жертв на три категорії:
Подібна модель все ще може іноді застосовуватися у багатьох системах швидкої медичної допомоги. На найраніших етапах надзвичайної ситуації, таких, як коли на двадцять чи більше постраждалих є лише один чи два парамедики, практичність вимагає використання наведеної вище «примітивнішої» моделі. Однак, щойно відбулося повноцінне реагування, і в наявності є багато рук, парамедики зазвичай застосовуватимуть модель, включену до політик та регламенту їхньої служби.
Із вдосконаленням медичної технології вдосконалилися й сучасні підходи до медичного сортування, що все більше базуються на наукових моделях. Категоризації жертв часто є результатом балів сортування, отримуваних на підставі висновків певних фізіологічних оцінок. Деякі моделі, такі як , можуть базуватися на алгоритмах. Оскільки концепції медичного сортування стають все витонченішими, керування медичним сортуванням також еволюціює у програмні та апаратні продукти підтримки ухвалення рішень для тих, хто надає допомогу як у лікарнях, так і в полі.
Цей розділ описує концепції медичного сортування. Конкретні інструменти, методи та системи медичного сортування описано в інших розділах.
Просте медичне сортування зазвичай використовується на місці катастрофи або для сортування пацієнтів на тих, хто потребує критичної уваги та негайного транспортування до лікарні, та тих, хто має менш серйозні травми. Цей крок може починатися до того, як транспорт стане доступним.
Після завершення початкової оцінки медичним чи парамедичним персоналом кожного пацієнта може бути позначено ярликом, що може ідентифікувати пацієнта, відображати висновки оцінювання та ідентифікувати пріоритет потреби пацієнта у медичній допомозі та транспортуванні з місця надзвичайної події. Найпростіше, пацієнтів може позначено кольоровою або маркерами. Завчасно надруковані для цієї мети картки відомі як .
}}
Картка медичного сортування — це фабрично виготовлена мітка, що розміщується на кожному пацієнті, і слугує досягненню декількох цілей:
Картки медичного сортування можуть мати різний вигляд. Деякі країни використовують національно стандартизовані картки медичного сортування, тоді як в інших країнах використовуються комерційно доступні картки медичного сортування, і вони можуть відрізнятися в залежності від юрисдикції. Найширше використовувані комерційні системи включають METTAG, SMARTTAG, E/T LIGHT™ та CRUCIFORM. Досконаліші системи карток включають спеціальні маркери для позначення, чи пацієнти були контаміновані небезпечними матеріалами, а також мають відривні смужки для відстежування просування пацієнта процесом. Деякі з цих систем відстежування починають включати використання кишенькових комп'ютерів, і, в деяких випадках, зчитувачів штрихкодів.
Стосовно класифікацій див. відповідний розділ.
У розширеному медичному сортуванні лікарі та спеціально навчені медсестри можуть ухвалювати рішення, що деякі серйозно травмовані люди не повинні отримувати розширену допомогу, оскільки вони навряд чи виживуть. Воно використовується в ситуації жорсткого дефіциту ресурсів для переведення ресурсів від пацієнтів з малим шансом виживання до тих, хто має більше шансів вижити, з метою збільшення шансів виживання останніх.
Використання розширеного медичного сортування може бути необхідним, коли медичні фахівці вирішують, що доступних медичних ресурсів недостатньо для надання допомоги всім людям, які її потребують. Надання допомоги, що пріоритезується, може включати час, що витрачається на медичний догляд, ліки або інші обмежені ресурси. Подібні ситуації траплялися при таких катастрофах, як виверження вулканів, масові вогнепальні поранення, землетруси, урагани та залізничні катастрофи. У цих випадках деякий відсоток пацієнтів загине незалежно від медичної допомоги через серйозність їхніх травм. Інші виживуть, якщо отримають негайну медичну допомогу, але загинуть без неї. У цих екстремальних ситуаціях будь-яка медична допомога, надана людям, які все одно загинуть, може розглядатися як допомога, відібрана в інших, хто міг би вижити (або принаймні отримати меншу інвалідність від своїх травм), якби натомість допомогли їм. Задачею органів медицини катастроф стає виділити деякі жертви як безнадійні, щоби уникнути намагання врятувати одне життя ціною кількох інших.
Якщо негайна допомога буде успішною, пацієнт може піти на покращення (хоча це може бути й тимчасово), і це покращення може дозволити пацієнтові змінити категорію на нижчу за короткий термін. Медичне сортування повинне бути безперервним процесом, і категорії повинні регулярно перевірятися, щоби забезпечити, що категорії залишаються правильними. Бал травмування без винятків визначається, коли жертва спочатку потрапляє до лікарні, а наступні бали травмування визначаються, щоби побачити якісь зміни у фізіологічних параметрах жертви. Якщо ведеться запис, то лікар лікарні, що приймає жертву, може бачити часовий ряд балу травмування від початку події, що може дозволити надати вирішальну допомогу раніше.
— це підхід до медичного сортування у ситуаціях масових втрат, що є одночасно ефективним та чутливим до проблем та психічного здоров'я, що впливають на кількість пацієнтів, що шукають допомоги (сплеск), спосіб, у який лікарня або медичний заклад впорується із цим сплеском (сплескова ємність), та медичні потреби, необхідні для перекриття події.
Безперервне комплексне медичне сортування поєднує три форми медичного сортування з прогресивною специфічністю для якнайшвидшої ідентифікації тих пацієнтів, які мають найбільшу потребу в допомозі, збалансовуючи при цьому потреби окремих пацієнтів з доступними ресурсами та потребами інших пацієнтів. Безперервне комплексне медичне сортування використовує:
Однак, будь-яка з систем групового, індивідуального та/або лікарняного сортування може використовуватися на доречному рівні оцінювання.
На додачу до стандартних порядків медичного сортування, зазначених вище, існують умови, в яких іноді перевага віддається наданню допомоги менш пораненим перед більш пораненими. Вони можуть виникати у таких ситуаціях, як війна, коли військова обстановка може вимагати якнайшвидшого повернення солдатів до бою, або в ситуаціях катастроф, коли медичні ресурси обмежуються з метою збереження ресурсів для тих, хто має більші шанси виживання, але потребує розширеної медичної допомоги. Також можливі ситуації, коли серед уражених пацієнтів є значна кількість медичного персоналу, і може бути корисно, щоби вони вижили для продовження надання допомоги в наступні дні, особливо якщо медичні ресурси вже недостатні. Застосування зворотнього медичного сортування є звичним у випадках потопання в холодній воді, оскільки жертви потопання можуть виживати в холоді довше, ніж у теплі, якщо до них буде вжито негайних , і часто стан врятованих і здатних дихати самостійно поліпшується сам по собі, з мінімальною допомогою або й без неї.
Медичне недосортування — це недооцінка тяжкості хвороби або травми. Прикладом цього може бути категоризація пацієнта пріоритету 1 (Критичний) як пріоритету 2 (Терміновий), або пріоритету 3 (Ходячий). Історично склалося так, що прийнятним рівнем медичного недосортування вважається 5 % або менше.
Медичне пересортування — це переоцінка тяжкості хвороби або травми. Прийнятним рівень медичного пересортування, як правило, вважалося до 50 %, у спробі уникнути недосортування. Деякі дослідження показують, що ймовірність виникнення пересортування нижча, якщо медичне сортування виконується лікарняними бригадами медиків, а не парамедиками чи екстреними медичними техніками. Прикладом цього може бути категоризація пацієнта пріоритету 3 (Ходячий) як пріоритету 2 (Терміновий), або пріоритету 1 (Критичний).
Цей розділ описує загальні концепції варіантів надання допомоги на базі медичного сортування та його підсумків. Про конкретні системи та методи медичного сортування дивіться у розділах, присвячених цьому предмету.
Пацієнтам, які мають поганий прогноз, і очікувано помруть незалежно від доступного лікування, може надаватися паліативна допомога, така як болезаспокійливі засоби, щоби полегшити передсмертні страждання.
Польове медичне сортування встановлює пріоритети евакуації або переміщення пацієнтів до інших місць надання допомоги. Такі імпровізовані заклади зазвичай розробляються у співпраці з місцевою лікарнею, що розглядає їх як стратегію для створення підвищених потужностей. І хоча для всіх пацієнтів бажаним місцем залишається лікарня, під час масових нещасних випадків такі імпровізовані потужності можуть бути необхідними для відвернення від лікарень пацієнтів з низьким рівнем гостроти, щоби запобігти переповненню лікарень.
У вдосконалених системах медичного сортування вторинне сортування під час катастроф, як правило, здійснюється , кваліфікованими парамедиками або у приймальних відділеннях лікарень, поранених людей сортують на п'ять категорій.
Деякі травми, що ведуть до каліцтва, в залежності від наявних можливостей можуть підніматися у пріоритеті, навіть якщо вони не загрожують життю. В мирний час більшість ампутацій можуть сортуватися як «Червоні», оскільки хірургічну реплантацію повинно бути здійснено протягом хвилин, хоча, найімовірніше, особа не помре без пальця або руки.
Це розділ для прикладів конкретних систем та методів медичного сортування. Загальні концепції медичного сортування дивіться у розділах типів медичного сортування, варіантів надання допомоги та підсумків.
Під час ранніх стадій інциденту рятувальники можуть бути приголомшені масштабами кількості пацієнтів та травм. Одним із корисних прийомів є метод залучення пацієнтів (). Рятувальники швидко влаштовують точку збору жертв () і оголошують, або криком, або через гучномовець, що «всі, хто потребує допомоги, мають рухатись до вибраної зони (точки збору жертв)». Це розв'язує одночасно кілька задач: ідентифікує пацієнтів, що мають не настільки суворі травми, щоб їм була потрібна негайна допомога, фізично очищує театр події, та забезпечує можливих помічників рятувальникам. Щойно ті, хто можуть рухатися, зробили це, рятувальники просять «всі, кому ще потрібна допомога, крикніть, або підійміть руки»; це далі ідентифікує пацієнтів, які реагують, але можуть бути не в змозі рухатися. Тепер рятувальники можуть швидко оцінити решту пацієнтів, що або є безнадійними, або такими, що потребують негайної допомоги. З цього моменту рятувальник здатен швидко ідентифікувати тих, хто потребує негайної уваги, не будучи спантеличеним або приголомшеним масштабами ситуації. Використання цього методу передбачає здатність чути. Глухі, частково оглухлі або приголомшені жертви великого вибухового поранення можуть бути не здатними чути цих вказівок.
Приклади бальних систем застосовуються:
}}
START (, просте медичне сортування та швидке надання допомоги) — це проста система медичного сортування, що може виконуватися слабко навченими цивільними та рятувальниками у надзвичайних ситуаціях. Вона не призначена для інструктажу медичного персоналу чи заміни їхніх прийомів. Цієї системи навчали каліфорнійських рятувальників для використання при землетрусах. Її було розроблено в в Ньюпорт-Біч у Каліфорнії для використання екстреними службами. Вона зарекомендувала себе у масових нещасних випадках, таких як та автокатастрофи з автобусами, хоч її й було розроблено для використання громадськими групами швидкого реагування () та пожежниками після землетрусів.
Медичне сортування розділює поранених на чотири групи:
Медичне сортування також встановлює пріоритети евакуації та транспортування таким чином:
В межах лікарняної системи першим етапом по прибуттю до приймального відділення є оцінка фельдшером або медсестрою лікарняного медичного сортування. Ця медсестра оцінюватиме стан пацієнта, а також будь-які зміни, і визначатиме їхній пріоритет при надходженні до відділення невідкладної допомоги, а також при лікуванні. Щойно невідкладне обстеження та лікування завершено, пацієнта, можливо, необхідно буде віднести до внутрішньої системи сортування лікарні.
При типовій системі медичного сортування стаціонару лікар медичного сортування отримуватиме запити на оцінку або від лікаря невідкладної допомоги стосовно пацієнтів, які потребують оцінки, або від лікарів, які доглядають пацієнтів з інших поверхів, яких може бути переміщено, оскільки вони більше не потребують такого рівня догляду (тобто, пацієнт відділення інтенсивної терапії є достатньо стабільним для переміщення на медичний поверх). Це допомагає рухати пацієнтів лікарнею ефективним та дійовим чином.
Функції сортувальника часто виконуються лікарем стаціонару. Основним чинником, що впливає на ухвалення рішень при сортуванні, є доступний ліжковий простір лікарні. Лікар медичного сортування повинен визначати, разом з групою, що відповідає за ліжковий фонд та приймання, які ліжка є доступними, для оптимального використання ресурсів з метою надання безпечного догляду всім пацієнтам. Типове хірургічне відділення матиме власну систему медичного сортування для травмованих пацієнтів та пацієнтів загальної хірургії. Те саме є вірним і для неврологічних та нейрохірургічних відділень. Загальною метою медичного сортування у цій системі є як визначення, чи відповідає пацієнт даному рівневі догляду, так і забезпечення ефективного використання ресурсів лікарні.
У процесі розширеного медичного сортування поранені люди поділяються на категорії. Загальноприйнятими є п'ять категорій з відповідними кольорами та номерами, хоча це може залежати від регіону. Ця шкала використовувалася з 1994 року. Вона складається з 5 рівнів, з яких 1 є найкритичнішим (реанімація), а 5 є найменш критичним (не термінові). Ця система категоризує пацієнтів як за травматичними, так і за фізіологічними висновками, і ранжує їх за тяжкістю від 1 до 5 (де 1 є найвищим). Ця модель використовується як парамедиками, так і медсестрами невідкладної допомоги, а також у деяких випадках для попереджень перед надходженням. Ця модель забезпечує загальну систему координат як для медсестер, так і для парамедиків, хоча ці дві групи не завжди погоджуються в оцінці. У деяких спільнотах вона також забезпечує метод для порівняльного аналізу точності попереднього сортування викликів за допомогою (який відсоток невідкладних викликів має пріоритети CTAS 1, 2, 3 тощо), і ці дані відображаються у складі муніципальної ініціативи порівняльного аналізу в Онтаріо. Як не дивно, ця модель наразі не використовується для медичного сортування при масових нещасних випадках, і замінена протоколом START та картками медичного сортування METTAG.
Медичне сортування на місці події виконується парамедиком або з використанням чотирирівневої шкали:
Можуть чекати , Змушені чекати , Не можуть чекати та Втрачені .
У Франції долікарняне медичне сортування у разі катастроф використовує чотирирівневу шкалу:
Це медичне сортування виконується лікарем, який називається (медик-сортувальник). Воно зазвичай здійснюється у (, тобто, передовий медичний пункт). Абсолютно невідкладним допомога, як правило, надається на місці (польовий шпиталь має операційну), або їх евакуюють до лікарні. Відносно невідкладні просто поміщуються під спостереження, чекаючи на евакуацію. Причетні спрямовуються до іншої структури, що називається (осередок медико-психологічної невідкладності); це зона відпочинку, з харчуванням та за можливості з тимчасовим проживанням, та з психологом для допомоги з реактивним психозом та уникнення посттравматичного стресового розладу.
У приймальному відділенні лікарні медичне сортування здійснюється лікарем приймання та направлення () та медсестрою організації та приймання (). Деякі лікарні та організації SAMU зараз використовують (), згадані вище.
Також Франція має телефонну систему медичного сортування для невідкладного виклику лікарів у її медичних центрах SAMU на 15 безкоштовних національних медичних гарячих лініях. «Медичний лікарський регулятор» () вирішує, що буде найефективнішим рішенням — невідкладна телемедицина, чи відправлення швидкої допомоги, лікаря загальної практики, або лікаря + медсестри + людини швидкої допомоги, лікарняного мобільного відділення інтенсивної терапії ().
Попередня оцінка травм зазвичай здійснюється першою бригадою швидкої допомоги, яка прибуває на місце події, виходячи з того, що цю роль виконує перший лікар швидкої допомоги (), який прибув на місце події. Серцево-легенева реанімація, як правило, не здійснюється, тому пацієнти, які не починають дихати самостійно або відновлювати кровообіг після звільнення їхніх дихальних шляхів, позначаються як «загиблі». Також, не кожна серйозна травма кваліфікується як червона категорія. Пацієнта із травматичною ампутацією передпліччя може бути позначено як лише жовтого, якщо кровотечу зупинено, і потім відправлено до лікарні, коли з'явиться можливість. За попередньою оцінкою слідує конкретніше та чіткіше медичне сортування, щойно пацієнтів доставлено до польового місця лікування. Там їх буде роздягнено та повністю оглянуто . Це займає приблизно 90 секунд на пацієнта.
Німецька система медичного сортування також використовує чотири, іноді п'ять кольорових кодів для позначення невідкладності допомоги. Зазвичай, кожен автомобіль швидкої допомоги екіпіровано текою або торбинкою з кольоровими стрічками або картками медичного сортування. Невідкладність позначається наступним чином:
{| class="wikitable" | width="600"
|-
! Категорія
! Значення
! Наслідки
! Приклади
|- bgcolor="red"
| T1 (I)
| Гостра небезпека для життя
| Негайна допомога, якнайшвидше транспортування
| Ураження артерій, внутрішній крововилив, серйозні ампутації
|- bgcolor="yellow"
| T2 (II)
| Серйозна травма
| Постійне спостереження та швидке надання допомоги, транспортування у найкоротший термін
| Незначні ампутації, поранення м'яких тканин, переломи та вивихи
|- bgcolor="green"
| T3 (III)
| Незначна травма, або без травми
| Надання допомоги, коли це зручно, транспортування та/або відпускання за можливістю
| Незначні рвані рани, вивихи, садна
|- bgcolor="blue"
| T4 (IV)
| Без, або з незначним шансом виживання
| Спостереження та, за можливості, введення анальгетиків
| Важкі травми, нескомпенсована крововтрата, негативний результат неврологічного обстеження
|- bgcolor="black"
| T5 (V)
| Загиблі
| Збирання та охорона тіл, ідентифікація, коли це можливо
| Загиблі по прибутті, понижені з категорій T1-4, відсутність самостійного дихання після звільнення дихальних шляхів
|}
У Гонконгу медичне сортування у Відділеннях нещасних випадків та невідкладної допомоги () виконується досвідченими реєстровими медсестрами, пацієнти поділяються на п'ять категорій медичного сортування: Критичні (), Невідкладні (), Термінові (), Напівтермінові () та Нетермінові ().
У Японії система медичного сортування застосовується головним чином медичними фахівцями. Категоріями медичного сортування, із відповідними кольоровими кодами, є:
У Великій Британії загальновживаною системою медичного сортування є Smart Incident Command System, якої навчають за програмою MIMMS (Major Incident Medical Management (and) Support). Збройні сили Великої Британії також використовують цю систему під час операцій по всьому світу. Вона ранжує потерпілих від Пріоритету 1 (вимагає негайного лікування) до Пріоритету 3 (може чекати на відкладене лікування). Існує додатковий пріоритет 4 (безнадійний, який ймовірно помре навіть при лікуванні), але використання цієї категорії вимагає старших медичних повноважень, і вона ніколи не вводилася.
У Великій Британії та Європі процес медичного сортування іноді схожий на американський (див. нижче), але категорії відрізняються:
Сортування в не бойовий обстановці проводиться майже так само, як і в цивільній медицині. Проте бойова ситуація вимагає від медиків та санітарів () ранжувати поранених за пріоритетом медичної евакуації ( чи ). Поранені потім транспортуються до вищого рівня медичної допомоги, чи то до , чи то до шпиталю бойової підтримки, і сортуються повторно медсестрою або лікарем. У бойовій обстановці система медичного сортування базується виключно на ресурсах та здатності врятувати максимальну кількість життів у межах запасів та персоналу шпиталю.
Категоріями медичного сортування (із відповідними кольоровими кодами) є:
Після цього поранені отримують пріоритет евакуації в залежності від потреб:
У «морській бойовій обстановці» офіцер медичного сортування повинен зважувати тактичну ситуацію із запасами на руках та реалістичним потенціалом медичного персоналу. Цей процес може бути мінливим, залежати від ситуації, та повинен намагатися зробити максимум блага для максимальної кількості поранених.
Польові оцінювання виконуються двома способами: первинне обстеження (що використовується для виявлення та лікування небезпечних для життя травм) та вторинне обстеження (що використовується для лікування не небезпечних для життя травм) із наступними категоріями:
Уявлення про медичне сортування масових нещасних випадків, як про ефективний нормувальний процес визначення пріоритету на основі тяжкості поранень, не підтримується дослідженнями, оцінками та перевірками поточних порядків медичного сортування, яким бракує наукових та методологічних основ. Медичні сортування START та подібні до нього, що застосовують кольорове кодування категорій для встановлення пріоритетів, надають непоказні оцінки тяжкості поранень, і відтак залишають на розсуд рятувальників суб'єктивне впорядкування та виділення ресурсів у межах некоректних категорій. Деякі з цих обмежень включають:
Неефективне медичне сортування також створює виклики у стримуванні та марнуванні витрат на охорону здоров'я. Польове медичне сортування базується на розгляді пересортування до 50 % як прийнятного. Аналізів вартості-користі витрат та пом'якшення наслідків неефективностей медичного сортування, закладених у системі охорони здоров'я, не здійснювалося. Такі аналізи часто необхідні для медичних грантів, що фінансуються платниками податків, і являють собою нормальну практику інженерної науки та науки керування. Ці неефективності пов'язані з наступними сферами витрат: