Бджільництво УКР

Джерело: uk.wikipedia.org · 23.09.2026

Бджільни́цтво (також бджоля́рство, па́січництво) — галузь сільського господарства, яка займається розведенням бджіл та отриманням від них меду, воску. Також у Стародавній Греції бджолярі вперше навчилися вставляти у вулики перегородки і з їх допомогою вилучати для себе лишки меду.

На території Русі бджільництво як промисел прослідковується з Х ст. нашої ери. Використання продуктів диких бджіл називається бортництво, що є історичним попередником бджільництва. Розвитку бджільництва на території Київської Русі сприяли природно-кліматичні умови, достаток медоносів у лісових масивах, лугах і степах. До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом для людини. Віск широко застосовувався в домашньому господарстві для виготовлення свічок і здійснення релігійних обрядів (особливо після прийняття християнства). Бджільництвом у цей час займалися майже всі селяни. Мед і віск відігравали велику роль в торгівлі Київської Русі з країнами Європи і Грецією.

Конструкції вуликів 20-21 століття

В цей період пасічники та винахідники прийняли будову рухомих стільників Лангстрота як у Північній Америці, так і в Європі, а також широкий асортимент вуликів з рухомими стільниками був розроблений в Англії, Франції, Німеччині та Сполучених Штатах. Класичні конструкції вуликів розвивалися в кожній країні. Станом на зараз вулики Дадана () та вулики Лангстрота все ще домінують у США. Вулик конструкції Жоржа де Лаянса став популярним у Франції, вулик British National став стандартом у 1930-х роках у Великій Британії, хоча в Шотландії все ще популярний менший вулик конструкції Сміта. У деяких скандинавських країнах та країнах східної Європи зберігався традиційний вулик-корито до кінця 20 століття і досі зберігається в деяких районах. Проте конструкції Лангстрота та Дадана-Блатта залишаються розповсюдженими в багатьох частинах Європи, хоча Швеція, Данія, Німеччина, Франція та Італія мають власні національні конструкції вуликів. Регіональні варіації вулика були розроблені відповідно до клімату, продуктивності квітів і репродуктивних особливостей підвидів місцевих медоносних бджіл у кожному біорегіоні.

У 2015 році в Австралії Седаром Андерсоном і його батьком Стюартом Андерсоном була винайдена система , конструкція якої дозволяє добувати мед без громіздкого центрифужного обладнання.

Бджільництво в Україні

]

Українське бджільництво — це дуже добре розвинена галузь сільського господарства яка має довгу історію, що сягає доби Київської Русі.

Україна є одним із світових лідерів виробництва меду. Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів як Китай, Туреччина та Аргентина.

В 2019 році інвестори з Німеччини, Гаррі Ремферт і Олександр Кандлен заснували в Херсоні торговий майданчик для українських бджолярів — «Медова біржа».

Продукти бджільництва

]]

]]

у розвитку, оточена маточним молочком]]

Крім основного продукту бджільництва — меду, також з пасіки добувають бджолиний віск, бджолині стільники, прополіс, пергу, пилок, забрус, маточне молочко, бджолину отруту, бджолиний підмор, гомогенат.

;Мед: за походженням розрізняють квітковий, падевий і змішані меди. Мед падевий буває рослинного і тваринного походження. За технологічною ознакою меди бувають відцентрові та стільникові.

;Бджолиний віск: бджолиний віск знаходить застосування в медицині. Він входить до складу деяких пластирів, мазей, кремів. Віск добре всмоктується шкірою і додає їй гладкого і ніжного вигляду, тому він широко застосовується в косметичній медицині.

;Бджолині стільники: стільниковий мед є природним джерелом незамінних ферментів, мікроелементів і вітамінів.

;Прополіс: з прополісу виготовляють спиртові настої, спиртові емульсії, прополісне молоко, прополісне вершкове масло, ефірний екстракт тощо. Прополіс має сильну антимікробну і стимулюючу дію. Використовують його також для інгаляції. З лікувальною метою препарати прополісу застосовують тільки під наглядом лікаря.

;Пергу та пилок: використовують для нормалізації функціонування великої кількості органів людини.

;Забрус: є високоефективним засобом при лікуванні бактеріальних і вірусних захворювань носоглотки і верхніх дихальних шляхів.

;Маточне молочко: маточне молочко надзвичайно корисне, оскільки містить білки й амінокислоти, проте менш доступне.

;Бджолина отрута: незважаючи на давнє використання бджолиної отрути в лікувальних цілях, вона майже не знаходить застосування в науковій медицині. Значною мірою це пояснюється болючістю ужалень і важкістю дозування при вжаленнях.

;Бджолиний підмор: тіла померлих медоносних бджіл, використовують в медицині для лікування різних хвороб. З бджолиного підмору виготовляють різноманітні мазі, спиртові екстракти тощо.

;Гомогенат: стимулює функціонування сім'яників і передміхурової залози у чоловіків та яєчників у жінок, а також використовують для нормалізації роботи інших органів людини.

Виробництво меду

Світове виробництво меду становить 1,5 млн тонн на рік, і на частку України припадає 5 %. За даними FAO, Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів, як Китай (367 тис. тонн), Туреччина (81,4 тис. тонн) і Аргентина (81 тис. тонн). Усього людей, які займаються розведенням бджіл і виробництвом меду, близько 700 тис. — півтора відсотка населення країни. До того ж винахідник рамкового вулика та всієї сучасної системи бджільництва Петро Прокопович жив і творив у XIX столітті на території нинішньої Чернігівської області.

{| class="wikitable sortable"

|+ Світове виробництво і споживання меду в 2005 році

|-

! Країна || Виробництво
(тисяч тонн) || Споживання
(тисяч тонн)|| Кількість
пасічників||Кількість
вуликів

|-

! colspan="5" align="left"| Європа

|-

|

| align="right"| 71.46

| align="right"| 52

| align="right"| 500,000

|

|-

|

| align="right"| 52.13

| align="right"| 54

|

|

|-

|

| align="right"| 37.00

| align="right"| 40

|

|

|-

| (*2008)

| align="right"| 21.23

| align="right"| 89

| align="right"| 90,000*

| align="right"| 1,000,000*

|-

|

| align="right"| 19.71

| align="right"| 4

|

|

|-

|

| align="right"| 19.20

| align="right"| 10

|

|

|-

|

| align="right"| 16.27

| align="right"| 16

|

|

|-

|

| align="right"| 15.45

| align="right"| 30

|70 000

|1 300 000

| align="right"| 29

| align="right"|13,000

| align="right"|500,000

|-

! colspan="5" align="left"| Латинська Америка

|-

|

| align="right"| 93.42 (в середньому 84)

| align="right"| 3

|

|

|-

|

| align="right"| 50.63

| align="right"| 31

|

|

|-

|

| align="right"| 33.75

| align="right"| 2

|

|

|-

|

| align="right"| 11.87

| align="right"| 1

|

|

|-

! colspan="5" align="left"| Океанія

|-

|

| align="right"| 18.46

| align="right"| 16

|

|

|-

|

| align="right"| 9.69

| align="right"| 8

|

|

|-

! colspan="5" align="left"| Азія

|-

|

| align="right"| 299.33 (в середньому 245)

| align="right"| 238

|

| align="right"| 7,200,000

|-

|

|

|

|

| align="right"| 3,500,000 (1996)

Див. також

Примітки

Посилання

Джерела

Література